«Українська пісня вимита сльозами.»

18 листопада тематичне засідання читацького клубу «Джерельце» бібліотеки №7 м.Нікополя було присвячене 105-ій річниці з дня народження поета-пісняра Андрія Малишка . «Я серце й душу в пісню переллю»- Ці слова А.Малишка були гаслом на літературно-музичному заході. «Музика і поезія – найважливіші чинники, що змушують нас радіти і плакати, ставати сильними і водночас слабкими перед таїною мистецтва. І вчора на засіданні читацького клубу «Джерельце» ми запропонували юним читачам поринути у світ проникливого слова А.Малишка та чаруючої музики його пісень.Чим відрізняється вірш від вірша-пісні?»- запитують ведучі заходу. «Щоб створити пісню, потрібне особливе зусилля душі.»-відповідають діти. 

Демонструючи відеозаписи , бліотекар  розповідала про пісні народні і літературного походження,  про українські пісні та її авторів, її виконавців. Вона наголосила, що в наш час, час Інтернет-технологій, важливо не забувати про найціннішу культурну спадщину українського народу: українську пісню. І на цьому чудовому пісенному матеріалі виховувати у собі любов і пошану до рідної землі, батьків, виховувати почуття прекрасного. Відомий югославський учений А. Люкшич зазначав , що українська поезія найбагатша і найкрасивіша у Європі . А якщо до такої поезії додати музику , то народжується пісня , яка дзвенить , зачаровує  і бентежить. Співаючи, ми плачемо і радіємо , сподіваємося, що в нашій багатостраждальній країні буде щастя . Пісні А.Малишка діти порівнювали з джерелом, з криницею, а бібліотекарка запропонувала  порівняти їх з високими соснами: «І озон душі дають, і примушують глянути вгору, на верхів’я нашої культури, у високе мистецьке небо». Француз Жан-Ламбер Тальєн колись сказав: «Здається, кожна гілка дерева на Україні має свого поета, і кожна стеблина трави на цих безмежних квітучих рівнинах відлунюється піснею». Закінчили захід виконанням пісень під фонограму.

«А ви намагались скласти свою пісню? У кожної людини повинні бути свої любимі пісні. Як багато вони значить у житті кожного з нас- сказала в кінці заходу Світлана Кузьмівна- вони навіть оздоровлюють людину, допомагають зберегти нетлінними цінності народу, зберегти віру в людину, у щиру дружбу, в незрадливу любов. А я дуже люблю "Пісню про рушник", "Пісню про вчительку" та пісню "Стежина". Ці пісні дуже пов'язані з моїм особистим життям. Ці пісні співають  мої діти, і я впенена, що їх будуть співати мої онуки». 

9 листопада- День української писемності та мови

Традиційно в бібліотеці-філії №7м.Нікополя планується ряд заходів, приурочених до святкування Дня української писемності та мови. Ми проводили такі тематичні заходи: «Збережемо у віках рідну мову», «Рідна мова, в тобі від Бога кожне слово», «Мова наша солов’їна». У клубі «Джерельце» грали в мовознавчу гру "Слово до слова - складається мова".

А 9 листопада цього року ми провели літературну годину для учнів четвертого класу «У моїй країні милій мова давняя дзвенить» та огляд книжкової виставки «Плекатимеш мову – цвістимуть слова!» І ось про що розповідала бібліотекар на заході в школі: «У своїх піснях український народ віками творив зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносили авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. Ці квіти вплели в той вінок Тарас Шевченко, Леся Українка, Олександр Довженко, Олесь Гончар… Нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників.  Краса української мовної творчості давно привернула до себе увагу видатних знавців літератури не тільки в нас на Україні, але і за її межами.

 Один з російських письменників сказав натхненні слова про українське слово: «Українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості».

Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, треба вивчати, розвивати, берегти нашу мову, передану нам у спадок від батьків.

Сьогодні в клубі «Джерельце» бібліотеки-філії №7 святкували ювілей поета, драматурга і перекладача Самуїла Яковича Маршака (1887-1964), якому 3 листопада виповнилось 130 років від дня народження. Перша дитяча книжка віршів С.Я. Маршака називалася «Дім, який побудував Джек». У ній були переклади веселих англійських народних пісеньок. Потім з'явилися  інші книги Маршака з віршами і казками. Їх, звичайно , знають, люблять і з задоволенням читають всі покоління наших читачів. Вперше познайомитись з поезією улюбленого поета Маршака в бібліотеці допомогла книжкова виставка, присвячена усім письменникам-ювілярам ще на початку цього року.

А 4 листопада говорили про творчість ювіляра  біля книжкової викладки « Дитяча планета Самуїла Маршака». Завершили розмову з членами читацького клубу вікториною «Дом, который построил Маршак». В ній прийняли участь юні знавці поезії Маршака, кому від 9 до 13 років. Діти  вирушили в літературну подорож «Спешим, друзья, идем вперед, наш Маршак к себе зовет» і активно відповіли на всі запропоновані питання.