среда, 24 мая 2017 г.

 Свято дитячої книги 

Цього року традиційне Свято дитячої книги було приурочене до Дня словянської писемності та культури. Воно пройшло у культурному центрі «Оберіг» м. Нікополя у 22травня .
Підготували і провели цей театралізований захід учасники клубу «Джерельце» бібліотеки-філії №7. Сценарій «Книга-найцінніший скарб»  був чудовою формою організації дозвілля школярів. У невеликому залі розмістили вісім класів сусідніх шкіл №22 , №19. Організація дозвілля дітей і підлітків є справою державною. Адже в процесі дозвілля відбувається формування майбутнього громадянина нашої держави. Але це не тільки дозвілева форма роботи з дітьми. 
Дитяче театральне мистецтво є унікальним засобом формування дитини, її емоційної сфери, її образного мислення. У процесі осмислення і відтворення  казкових образів  виховується і формується особистість. Ми залучаємо  дітей до творчої діяльності шляхом ознайомлення з книгою з подальшою  театралізацією . Дітям пропонується драматизувати фраг­мент  твору за їхнім вибором, у ході якого вони вправляються в самостійному пошуку й використанні засобів виразності. Співпереживаючи і наслідуючи поведінку казкових героїв, дитина відкриває для себе гаму нових почуттів, збагачується певним ставленням до навколишнього світу, починає переживати радість пізнання краси природи, праці, творів мистецтва, людських стосунків, оволодіває мовою емоцій. Ми намагаємось формувати у дітей мовленнєву компетентність.











Юні актори проявляють власну позицію у процесі перевтілення у сценічний образ.

воскресенье, 14 мая 2017 г.

Тихо, іде репетиція!



Незважаючи на дощову погоду, учасники клубу «Джерельце» продовжують готуватися до Свята книги, яке оголошено на 22 травня цього року(початок о 12-00). Разом з бібліотекарем діти відібрали для сценарію цього свята сценки з Незнайком, з Королевою Книгою, з героями казок та постановку «Про вовка і семеро козенят». Сьогодні вони всі , як один, зібралися на чергову читку. Учасники вистави( у постанові беруть участь шістнадцятеро дітей) вчаться в різних класах.  Зібрати їх в робочий день нелегко. А ось у вихідний день зручно всім. Тому бібліотекарю, керівнику дитячого колективу, доводиться жертвувати своїм вихідним. Є ще зовсім юні актори, вони вчаться в першому класі, але вони такі відповідальні, навіть не спізнюються на репетиції. Їм дуже подобається брати участь в заходах, що проводяться бібліотекою-філією №7. Тому кожен намагається виконати свою роль на «відмінно». Те, що приховано від глядачів під час прем'єри, ми бачимо на репетиції - це процес створення нового спектаклю, момент проб і помилок, момент експериментів і пошуку. Мати можливість спостерігати цей процес- це велике задоволення. 


суббота, 13 мая 2017 г.

Сьогодні у клубі "Джерельце" проведено годину доброти. Діти готувались до Дня матері. Це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі неповторний образ мами, яка все зрозуміє, простить, пожаліє і буде самовіддано любити.



Краса материнства оспівувалася кращими митцями слова, художниками і поетами. Отож читали та обговорювали оповідання В. Сухомлинського, декламували вірші про маму, виготовляли матусям подарунки. Разом із учнями Сухомлинського вчились складати "Казку для мами". Наостанок діти зрозуміли слова бібліотекаря: "Від того, наскільки шанують в державі жінку, яка виховує дітей, залежить ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині, під опікою матері."
Ми від усієї душі вітаємо дорогих мам із  святом. Хай добром відгукнуться в душах дітей ваші турботи, любов і відданість.
Ще в колисці немовля
Слово МАМА вимовля.
    Найдорожче в світі слово
    Так звучить у рідній мові.
                           Радимо прочитати




суббота, 6 мая 2017 г.

До Дня  Перемоги над нацизмом у бібліотеці-філії №7 пройшла
 
Година пам'яті  «Уклін живим - загиблим слава»     
 Стало прекрасною традицією, що у ці травневі дні увесь світ, усі чесні люди на землі, віддають данину вічної шани і любові особливій когорті людей, на долі яких особливу печать поставила війна. Вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю в руках захищав нашу Батьківщину. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше... Перемога! Святе слово для кожного учасника війни і для кожного з нас. Велич людського духу, незламна воля захисників Вітчизни закарбована у кожній зі сторінок безсмертного літопису Другої світової війни. Особливо емоційні і хвилюючі мистецькі сторінки цього літопису.


В читальному залі бібліотеки, в ці дні, проходить презентація книжкової виставки «Воїне, подвиг твій безсмертний».  Книги, альбоми, газетно-журнальні статті, представлені на експозиції, допоможуть дітям більше дізнатися про нацистських окупантів та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів. Зворушливі кадри з відеопрезентації, що переглянули під час заходу, підкреслили велич подвигу мужніх захисників у Другій світовій війні. 


«Страшна війна ХХ століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений.»-
У своєму виступі бібліотекар Корзун С.К. так  розповідала про героїчне минуле українського народу. Трепетно лунали вірші та пісні воєнних років:  «Вместе жили, Родине служили острое перо и автомат, фронтовою дружбою дружили журналист , писатель и солдат.»

«Война – жесточе нету слова.
Война – печальней нету слова.
Война –святее нету слова
В тоске и славе этих лет.
И на устах у нас иного
Еще не может быть и нет.»
 «Как я выжил, будем знать только мы с тобой,–
Просто ты умела ждать, как никто другой.»

Це вірші поетів О. Твардовського, К Сімонова, К.Ваншенкіна,          О.Жарова, присвячені фронтовикам, які в роки війни ходили в атаку на ворога, форсували водні перешкоди з передовими підрозділами, зухвало діяли в розвідці. А в перервах між боями вони писали свої схвильовані яскраві і правдиві статті , нариси,  вірші про героїзм воїнів. Та ще дбали про своєчасну доставку цих матеріалів до редакції. Тривожні й невимовно болючі рядочки листів з фронту, які зачитала Таня Ларіонова, не залишили нікого байдужим та розчулили до сліз. При підведенні підсумків із заключним словом виступила  бібліотекар Русаненко О.О., вона поінформувала про літературу воєнної тематики, яка є у фонді нашої бібліотеки.

вторник, 2 мая 2017 г.

Участь бібліотечного активу в урочистих заходах 
присвячених 369-ій річниці обрання Б. Хмельницького 
Гетьманом України у Микитинській Запорізькій Січі
Козацтво має багату історично-культурну спадщину. На центральній площі міста Нікополя 30 квітня зібрались багато його мешканців.Тут було проведене
театралізоване свято. З козацьким колоритом, одягом, піснями, кіньми, танцями, майстер-класами  в козацьких  курінях .

На сцені  розпочався концерт, а до нашого куреня «Славетне козацтво»  учасники клубу «Джерельце» запрошують усіх любителів малювання. 



Діти дарують розмальовки з козацькою тематикою, які виготовили самостійно,напередодні свята, та пропонують прийняти участь у змаганні на кращий малюнок

Усім дуже сподобався цей захід, адже він виховує патріотизм, спонукає молоде покоління до вивчення своєї історії. 


Як суто національне, українське явище, козацтво з'явилося в 14-м столітті. З самого початку воно складалося виключно з вільних людей, які все своє життя присвятили захисту Батьківщини від ворогів. Головною характеристикою Запорізької Січі можна назвати, в першу чергу, демократичність. Цим вона випередила Європу на цілі століття. У той час, коли по всій Європі утвердився  різкий поділ суспільства на класи і соціальні верстви, в Запорізькій Січі всі вважалися рівними товаришами, братами з рівними правами і обов'язками для всіх козаків. Тут були важливими два слова: свобода і рівність. Козацька свобода - це далеко не анархія. Ця свобода породжувала зобов'язання і полягала в тому: той мав свободу, хто виконав покладені на нього обов'язки. А рівність була в тому, що на Січі не було місця ні слугам, ні панам.