Чарівний світ театру

На клубному занятті, присвяченому Дню театру (27 березня), діти отримували початкове уявлення про театр, називали корифеїв українського театру. 

Хоч у нашому місті немає театрів, бібліотекарі поставили завдання виховувати культуру театральної поведінки дітей, тому що відвідуючи зали клубів, актові зали шкіл, наші вихованці повинні вміти правильно себе вести. Діти знайомилися з правилами відвідування театру. Вони чули від батьків, що в театр прийнято ходити в костюмі  і не прийнято одягати джинси. Щоб відвідувати виступи акторів, треба купити квіти. Але у дітей ще недостатній словниковий запас по темі «Театр». На занятті вони познайомилися з новими словами, які називають театральні приміщення: зали для репетицій , партер, бенуар, бельетаж, яруси, ложі, фойє. В фойє глядачі очікують початок вистави, відпочивають під час антракту. У гримерці актори гримуються перед спектаклем. Ще є майстерні, де готують декорації, костюми для акторів. Цей захід мав профорієнтаційну спрямованість. Учасники заходу дізналися, що в театрі працює велика кількість людей різних професій: диригентів, режисерів, звукооператорів, хормейстерів, музикантів, акторів, суфлерів, художників, костюмерів, гримерів, освітлювачів, робітників сцени і багатьох інших. Потім члени клубу «Джерельце» говорили про майбутню підготовку до святкування Дня книги. Про те, які декорації  потрібні , як готувати спецефекти. Визначили, що потрібно для майбутнього спектаклю, щоб виготовляти декорації з тканини, картону, пластику, фанери та інших матеріалів. У наших юних костюмерів теж багато роботи. Для вистави потрібно два десятка костюмів. Так як наші юні актори готуються виступати на сцені клубу, у них повинні бути розвинені навички театрально-виконавської діяльності.

«Друзі, я сьогодні режисер, ви актори. Я запрошую вас на репетицію. »- запропонувала бібліотекар. Після чого в ігровій формі закріплювали вміння передавати образи книжкових героїв  мімікою, жестами, інтонацією. Потім вчилися дихальної гімнастики: робили вправи для розвитку дихання. Працювали над дикцією, інтонаційною виразністю текстів, запропонованих бібліотекарем для сценарію. Вчилися вправам для розвитку міміки. Ведуча запропонувала: «Давайте уявимо, що наші руки перетворюються в квіти. »- всі посміхнулися. Такі ігри у малечі викликають позитивні почуття. Але найбільше їм сподобалися віртуальні перегляди театральних сцен. В кінці заняття вони всі висловили своє заповітне бажання: в нашому місті треба побудувати театр!

Наша Оленка відкрила «Кобзар»,

вголос читає Тараса Шевченка.

 Сьогодні у кожному класі - портрет Т. Г.Шевченка, на столі лежать видання творів, на дошці- ілюстрації до них. Школярі знають: сьогодні, 9 березня, в клас прийшла бібліотекар, адже сьогодні- День народження Кобзаря. Бібліотекар зробила вступне слово:

«Україна багата на видатних людей. Один із найвідоміших серед них — Тарас Григорович Шевченко. Його було прозвано Кобзарем після того, як у 1840 р. побачила світ перша книжка його поезій «Кобзар». Поезії Тараса Григоровича знають і люблять в усьому світі.

Далі була коротенька змістовна вікторина «Чи знаєте ви Т. Шевченка?»  Бібліотекар запропонувала: «Тож засвідчимо виразним, вдумливим читанням Шевченкових віршів свою глибоку повагу до поета.»

Хлюпає тихо Дніпро вдалині

Ген під горою принишкла діброва.

Наче струмок дзвенить в тишині,

Щире і ніжне Шевченкове слово.

Ясно надворі, ні вітру, ні хмар,

Сонце підбилось уже височенько.

Наша Оленка відкрила «Кобзар»,

Вголос читає Тараса Шевченка.

Дівчатка уявляли себе в образі Оленки, брали «Кобзар» і читали, читали поезії:

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила…

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.

 Садок вишневий коло хати, 

Хрущі над вишнями гудуть. 
Плугатарі з плугами йдуть, 
Співають, ідучи, дівчата, 

А матері вечерять ждуть.

Бібліотекар спочатку тихенько виправила неточність в інтонації ,

 а потім вже не вчитель чи бібліотекар , а самі учні слідкували за  інтонацією, темпом, паузами та логічним наголосом під час читання творів. Нарешті визначили кращого декламатора поезій.

    Таким невимушеним було виховання любові до слова та до рідної мови, збагачення словникового запасу молодших школярів школи №19 міста Нікополя.

 Видно, що вчителька багато розповідала своїм вихованцям про поета, адже учні добре знають вірші Т. Шевченка напам’ять, уміють виразно та вдумливо розповідати коментувати, аналізувати, і, навіть,  порівнювати їх із сучасністю. Разом визначили кращого декламатора поезій.

Так вчитель 4-А класу ЗСШ №19 О.І Подзолко та бібліотекар філії №7  Корзун С.К. сьогодні навчали учнів навичкам виразного читання на творах Т. Г. Шевченка