День слов’янської писемності

Щиро вітаємо із Днем слов’янської писемності та культури росіян, українців, білорусів, болгар, сербів , македонців… усіх, хто зберігає та примножує наш історичний скарб. Наше братство живе, доки живе та процвітає наша культура!

Наш земляк- герой Советского Союза. 

Летчик Иван Ильич Бабак вспоминал  песню:

"Не смеют крылья черные

Над Родиной летать,

Поля ее просторные

Не смеет враг топтать!"

Родился Иван Ильич в селе Алексеевка, Никопольского района Днепропетровской области, окончил Запорожский педагогический институт и аэроклуб. Работал учителем. Служил в Красной Армии. В 1942 году окончил Сталинградское авиационное училище.

С мая 1942 года и до конца войны  И. И. Бабак провел на фронтах. За мужество и отвагу, проявленные в боях с врагами, был удостоен звания Героя Советского Союза. Всего произвёл 330 боевых вылетов. В 103 воздушных боях сбил 35 самолётов противника лично (и еще пять в составе группы).

Прочитайте книгу , которую написал И.И.Бабак, она в нашей библиотеке на почетном месте 

Незаплановані заходи в читацькому клубі"Джерельце"

Якщо з  якихось причин школа не працює, члени клубу «Джерельце» збігаються до бібліотеки невеличкими групами . Тоді ми проводимо незаплановані заходи: найчастіше це- голосне читання. На таких заняттях ми застосувуємо різноманітні форми читання: хорове, «ланцюжкове», вибіркове, в особах, або діалог. Кожна з цих форм задовольняє певну мету.  «Ланцюжкове» читання, якщо текст читають по одному реченню, передаючи «естафету» читання товаришеві. Під час вибіркового читання  знаходимо найбільш важливі місця для розуміння ідеї твору, цитуємо оцінку, яку дає автор вчинкам персонажів, нагадуємо присутнім опис природи, подій тощо. Особливо люблять гуртківці клубу читання в особах, бо читання в особах  ми поєднуємо з інсценуванням, а також подальшою підготовкою до виходу на сцену.Читаючи вголос, діти виробляють орфоепічні норми, замислюються над правильним виразом думок. При навчанні дітей голосному читанню велику роль відіграє зразкове виразне читання бібліотекаря.

 На різних етапах такого клубного заняття він демонструє правильну вимову слів,грамотне  прочитування речень, абзаців і цілих текстів. Який би вид читання бібліотекар не застосовував, він прагне того, щоб читання було осмисленим. Перевірка розуміння прочитаного здійснюється по його завершенні. Перед читанням ставимо завдання: приготуйтесь до переказу або до вибіркового голосного читання, приготуйтесь до відповідей на запропоновані запитання; поділіть оповідання на частини, дайте заголовок кожній з них; запропонуйте  малюнки до прочитаного, поясніть  назву твору.

Отже чекаємо любителів книги на наших незапланованих читках!

«Дитячі журнали допомагають  створювати дива»

На цьому тижні у читацькому клубі «Джерельце» бібліотеки-філії №7 м. Нікополя провели засідання під такою назвою.

Спочатку була бесіда «Про культуру читання журнальної  періодики», потім ознайомлення з підписаними виданнями на перше півріччя. «Попри всі економічні, духовні, видавничі негаразди в Україні на даний момент видається біля 70 видів дитячих журналів та газет, що  здатні задовольняти вимоги юного читача. Тематична різнобарвність і поліграфічна якість дитячих видань, яскравість та виразність художнього оформлення приваблюють юних читачів та їх батьків - розповідає бібліотекар. В наш час дитяча періодика здатна замінити дитячі енциклопедії, задачники, розмальовки, адже багато журналів особливу увагу звертають саме на розвиток інтелекту дитини, його творчих здібностей».

Потім бібліотекар провела захоплюючу подорож до чарівної країни рукоділля з журналами«Жасмин», «Яблунька», «В гостях у казки». Допомогала освоювати різноманітні техніки прикладної творчості: оригамі, квіллінг, витинанка, ганутель та багато іншого. У цих журналах містяться схеми, пояснення і кольорові вкладки для виготовлення квітів та інших яскравих сувенірів з паперу, ниток, тканини тощо. Майстер-класи, поради, конкурси, призи.

Про свій улюблений журнал розповідали учениці 6 класу :

 ««Ухтишка» - це найбільший  журнал для дітей  від 6 до 14 років, 104 сторінки веселих історій, віршів, цікавих статей про все на світі. У журналі можна знайти історичні цікавинки, факти з життя птахів і звірів, малювати, готувати різні страви, вивчити правила етикету , ігри.»  Дівчатка розповідали, що тут вони отримують корисні поради щодо зачіски, одягу і догляду за собою. Школярів цікавить інформація про видатних спортсменів, про автомобілі, мобільні телефони . Журнал містить безліч завдань, тестів, ребусів, кросвордів і вікторин. Потім члени клубу відзначили ювілей  одного із «найстаріших» в  Україні дитячих журналів - «Барвінок».

Перший номер журналу вийшов у січні 1928 року в м. Харкові. Тоді він називався «Жовтеня», але вже перший повоєнний номер вийшов у 1945 році у Києві  під назвою «Барвінок». Саме на його сторінках друкувалися твори для дітей українських письменників-класиків  М. Рильського, М.Стельмаха, О. Вишні, В. Нестайка, Л. Костенко, Г. Тютюнника, Є. Гуцала та інших.

Тематика рубрик сучасного «Барвінка» надзвичайно різноманітна. Для наймолодших серед найбільш популярних згадали найстаріший журнал України «Малятко». Бібліотекарі порадили інші періодичні видання:  «Мурзилка»,  «Чарівна принцеса»,  «Казковий вечір», « В гостях у казки», «Умійко»,  «Чарівна казка», «Веселі картинки», та інші. Розглядали журнал для підлітків- «Однокласник».  «Щоб обрати саме той журнал, який підійде вам, варто знати, що  дитяча періодика ділиться на пізнавальні, розважальні,  навчальні, культурологічні та науково-популярні. До пізнавальних відносяться всі видання, що мають переважно пізнавальний зміст. Серед таких видань згадали журнал  «Пізнайко», «Веселі уроки».

На завершення заходу переглянули відеопрезентацію  «Пізнавай та дивуйся» - Електронний путівник по дитячих журналах України.

.

         «Дивосвіт пісенної душі народу»

13 січня в бібліотеку№7 м.Нікополя знову прийшли члени читацького клубу«Джерельце». За планом була народознавча година «Дивосвіт пісенної душі українського народу». Здавна славився український народ своєю пісенністю, умінням дотримуватися звичаїв та обрядів. Українська пісня- райдужна душа нашого народу. Це сміх і сльози, це туга і надія, це символ краси. Як високо цінували українську народну пісню у всі часи не лише прості люди, а й великі світочі культури. Завжди українці жили з піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали веселі, які звеселяли їхню працю. А вже  як підходив час різдвяних святкувань, то українця не зупинити :

"Заспіваймо разом,
Заспіваймо щиро,
Щоб у нашій хаті
Було щастя з миром!"

 Щосуботи в нашій  бібліотеці- особлива  атмосфера. Нерідко вона підкріплюється цікавими подіями, на яких оживають герої книг, далекі події стають близькими і зрозумілими. Сьогодні бібліотекарі філії №7 вчили дітей розуміти та поважати споконвічні традиції, звичаї українського народу, виховували почуття приналежності до культури, яку слід оберігати і збагачувати, долучали дітей до кращих поезій, пісень про новорічні, різдвяні свята , спілкувалися з дітьми за допомогою жартівливих святкових пісень. Використовуючи комп’ютерну техніку, бібліотекарі намагались формувати у дітей здатність уважно слухати та сприймати кращі зразки української народної пісні. Слухали записи у виконанні кращих хорових колективів:

Національного заслуженого академічного народного хору ім.. Верьовки та Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. Майбороди, яка буде в цьому році відзначати 100-річчя від створення. Ця клубна зустріч пройшла напередодні Старого Нового року та Василя і Хрещення. Всі учасники клубу  «Джерельце» добре знають про те, звідки прийшов звичай прикрашати ялинку , як в різних країнах світу прийнято зустрічати Новий рік, про традиції українського народу та інших народів світу. Вони багато читали про це, тому і проявили свою ерудицію в усіх новорічних конкурсах. Ще під час новорічної вистави у клубі «Оберіг» юні актори знайомили глядачів зі своїм багатим пісенним та літературним багажем. Сьогодні у читацькому клубі  діти знайомились з історією створення різдвяних пісень, розвиваючи естетичний смак та почуття прекрасного, ділилися секретами своїх сімейних новорічних традицій, згадували минулорічну Меланку, Василя, як водили Козу і ходили із зіркою.  

"І в вас, і в нас хай буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були. "

 Дітей  зацікавила книжкова викладка «Прийдуть до тебе три празники в гості» , що ознайомила їх з книжками про народні традиції. Після чого діти  з захопленням дивились пісенне відео про те, як люди на Різдво  і аж до Хрещення
святкували, ходили від хати до хати, щоб побажати один одному щастя, здоров´я, достатку, родинної злагоди, щедрого врожаю.

Потім всі разом співали колядки, щедрівки, пили чай з Дідом Морозом.

 Закінчилася зустріч у клубі новорічною фото-сесією з головними дійовими особами. А ще- підводили підсумки проведених заходів. Йшли з бібліотеки задоволеними і сповненими вражень.  

        З Новим Роком вітає читацький клуб «Джерельце»  бібліотеки-філії №7 міста Нікополя  

Зима не  балує нікопольців пухнастим сніжком , щоб можна було  пограти в сніжки. Фахівці бібліотеки-філії №7 разом з членами читацького клубу «Джерельце» поринули в підготовку до Новорічного свята:

спочатку святково прикрасили бібліотеку, яскраво, по – новорічному, оформили полички дитячого та дорослого абонементів.  Потім довго розробляли новорічний сценарій, виготовляли костюми, декорації,  відбирали музичний супровід героям спектаклю  « Дід Мороз зустрічається з казковими героями».

А потім розпочались репетиції - процес створення спектаклю, моменти спроб і помилок, моменти експериментів і пошуку. 

Ще на грудневих зустрічах у клубі «Джерельце» діти мали можливість познайомитись з традиціями святкування Нового року в різних країнах світу. Отож вирішили з ними познайомити і своїх друзів. І ось настав день прем’єри. Учасники клубу  «Джерельце»  зібрались в культурному центрі «Оберіг» , всі в карнавальних та сценічних костюмах.

На сцені- ялинка, яку подарував дітям депутат  мікрорайону - Осика Дмитро Сергійович.  Зустрічають Новий рік всі діти планети по-різному. А у нас в країні вірять в новорічні дива, які відбуваються в новорічну ніч, вірять в казку.

.

Про що сперечалися на сцені Маша і Вітя? «Не буває в наші дні чудес на світі для тих, хто не вірить в них сам». І ось Казкарка запросила глядачів у чарівний світ новорічної казки,

під звуки фанфар відкрилася завіса. 

На сцені з'явилися перші герої:  Шапокляк, яка не вірить в Діда Мороза, і ​​Піхтошка зі своєю гармошкою (ці ролі талановито зіграли учні 9 класу Гуртовенко Яна і Кураков Богдан),

Червона Шапочка і Вовк (учні 4-го класу школи №19 ).

Дуже синхронно виконували рухи під музику Сніговички-ведучі, вони навчали глядачів, як потрібно грати в сніжки. Баба Яга і Лісовик намагались зіпсувати свято,

але добрі сили знову перемогли.

Прийшла Зима , прийшов Новий рік , прийшла Снігуронька з Дідом Морозом.

Ці ролі виконали учні шкіл №19, №22 -Ярошенко Ярослав , Ларіонова Таня,  Микитенко Катя, Сальник Альоша.

Ніхто з дітей не знав про те, хто буде виконувати роль  Нового 2018 року. І тільки під час вистави познайомилися з новачком нашого клубу – Мишком  Дорудою,

 який чудово впорався зі своїм першим дорученням. 

Глядачі у захваті, вони ще довго будуть згадувати виставу, яку підготували для них юні актори читацького клубу "Джерельце" міста Нікополя.

                   

   «Українська пісня вимита сльозами.»

18 листопада тематичне засідання читацького клубу «Джерельце» бібліотеки №7 м.Нікополя було присвячене 105-ій річниці з дня народження поета-пісняра Андрія Малишка . «Я серце й душу в пісню переллю»- Ці слова А.Малишка були гаслом на літературно-музичному заході. «Музика і поезія – найважливіші чинники, що змушують нас радіти і плакати, ставати сильними і водночас слабкими перед таїною мистецтва. І вчора на засіданні читацького клубу «Джерельце» ми запропонували юним читачам поринути у світ проникливого слова А.Малишка та чаруючої музики його пісень.Чим відрізняється вірш від вірша-пісні?»- запитують ведучі заходу. «Щоб створити пісню, потрібне особливе зусилля душі.»-відповідають діти. 

Демонструючи відеозаписи , бліотекар  розповідала про пісні народні і літературного походження,  про українські пісні та її авторів, її виконавців. Вона наголосила, що в наш час, час Інтернет-технологій, важливо не забувати про найціннішу культурну спадщину українського народу: українську пісню. І на цьому чудовому пісенному матеріалі виховувати у собі любов і пошану до рідної землі, батьків, виховувати почуття прекрасного. Відомий югославський учений А. Люкшич зазначав , що українська поезія найбагатша і найкрасивіша у Європі . А якщо до такої поезії додати музику , то народжується пісня , яка дзвенить , зачаровує  і бентежить. Співаючи, ми плачемо і радіємо , сподіваємося, що в нашій багатостраждальній країні буде щастя . Пісні А.Малишка діти порівнювали з джерелом, з криницею, а бібліотекарка запропонувала  порівняти їх з високими соснами: «І озон душі дають, і примушують глянути вгору, на верхів’я нашої культури, у високе мистецьке небо». Француз Жан-Ламбер Тальєн колись сказав: «Здається, кожна гілка дерева на Україні має свого поета, і кожна стеблина трави на цих безмежних квітучих рівнинах відлунюється піснею». Закінчили захід виконанням пісень під фонограму.

«А ви намагались скласти свою пісню? У кожної людини повинні бути свої любимі пісні. Як багато вони значить у житті кожного з нас- сказала в кінці заходу Світлана Кузьмівна- вони навіть оздоровлюють людину, допомагають зберегти нетлінними цінності народу, зберегти віру в людину, у щиру дружбу, в незрадливу любов. А я дуже люблю "Пісню про рушник", "Пісню про вчительку" та пісню "Стежина". Ці пісні дуже пов'язані з моїм особистим життям. Ці пісні співають  мої діти, і я впенена, що їх будуть співати мої онуки».